У жж поставили мені дуже цікаві запитання. Дуже вони мене зачепили. Глибокі написав відповіді. Рекомендую
Запитання:
Що поганого у жалості до себе?
І якщо справді ніхто не любить?
На нездійсненні цілі можна все звалити, причому всім.
Займаюся зараз перенесенням своїх статей із затишної жежешечки на особистий сайт. Заради цікавості вирішив підрахувати кількість статей. Оркестр – туш!
Я навіть не підозрював, що так багато.
(Далі…)
Класика жанру - дитина, якій все забороняють, вказують як жити і що робити. Радянське виховання вимагало беззаперечного послуху. Абсолютна більшість із нас виросла в такому вихованні — «Батьків треба слухатись».
Як же складається життя такої слухняної дитини? Давайте розберемося.
(Далі…)
Я довго збирався щоб написати цю посаду. Рік тому я написав піст про Жіночність і рік дозрівав до посту про Мужність . Хто такий «Справжній чоловік» і з чим його їдять))).
(Далі…)
До мене часто звертаються люди із запитом «Допоможіть знайти своє призначення в житті. Мені моє життя не подобається - нудна, робота нудна. Нічого не тішить, кругом тьмяні фарби. Сенсу життя немає».
І я починаю ставити запитання… (далі…)
Живе собі людина, працює, спілкується, будує стосунки, досягає цілей.
І тут у якийсь момент розуміє, що він не такий успішний, як інші. У друзів і робота прибутковіша, і здоров'я побільше, і дружини пофарбовані / чоловіки дбайливіше, квартира побільше, і зручніше меблі, і діти слухняніші (тут можна вставити свою цінність).
Більшість просто заздрять власникам «кращого». А до деяких доходить, що «мають те, що заслужили».
І ви що, думаєте, що ті, другі, як тільки зрозуміли, що «самі своїми діями привели себе в те місце/стан», то відразу звідти вихотять? Відразу перестають заздрити чи сваритися з оточуючими, лінуватися працювати, бігати вранці?
Як би не так! (Далі…)
